- подільчий
- -а, -е.Такий, що ділить, розподіляє що-, кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поділювальний — а, е. Те саме, що подільчий … Український тлумачний словник
дільчий — а, е, юр., заст. Який ділить, розділяє що небудь. •• Ді/льчий акт юридично оформлений документ про поділ, відокремлення майна … Український тлумачний словник
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
відстійники — отстойники settlers for waste waters, settling tanks for waste waters Absetzbecken штучні резервуари або водойми для виділення з шахтних, кар єрних і виробнич. стічних вод завислих домішок, осадження їх при невеликій швидкості потоку, а також для … Гірничий енциклопедичний словник